Це дає можливість відволіктися. Комусь достатньо сказати собі “Стоп!” і подивився на “вимикач”, а хтось має не таку гнучку нервову систему, треба приділяти більше часу, щоб зосередитися. І не вважати його змарнованим. Тому що навіть пригніченого настрою позбавитися, не кажучи вже, щоб не допустити захворювань, які зароджуються у сфері негативного мислення, — уже благо.
*Знайди місце й час для релаксації. Заплющ очі, уяви себе будь-ким, скажімо, травинкою, скелею, чайкою чи орлом. Травинка не переживає, не хвилюється, не зосереджена на собі, це зовсім інший стан. Вона вільно коливається од вітру, згинається під дощем, а дощ минув,засяяло сонечко — випростується, підіймається вгору. Людина дуже часто не вміє дати відпочити своїй свідомості, яка багато контролює й знецінює. Тоді потрібні вправи. Можеш уявити себе орлом: “своє пір’я”, гострий дзьоб і такий же погляд. Уяви повітряні потоки над землею, на які спираються орлині крила. Зосередься на відчуттях, які може переживати птах. Це дуже просто робити.Але без тренування буває дуже важко. Потренуйся!
*Якщо тебе твій стан не влаштовує, спробуй проконтролювати те, що тобі заважає. Накажи собі: “Стоп!” і зроби крок у бік, протилеж-ний тому, який тобі неприємний. Проговорюй собі: “Я отримую всі можливості, щоб задовольнити все, що мені потрібно”. Окресли чітко свою проблему і завдання.Хворієш і невдоволений здоров’ям? Проговорюй: “З кожною миттю я відчуваю себе краще й краще”. Постав пляшку води, зроби наклейку “ЗДОРОВ’Я”, наливай у ча-шечку і щоранку собі промовляй: “З кожним ковточком цієї води мої клітини наливаються силою, мої рани зцілюються, все тіло сповнюється бадьорості, пружності, я одужую…” Не зашкодить нікому, зате користь може бути неабияка.
*Позитивні й негативні думки можна уявити полем, на якому ростуть різні рослини. Бур’яни — негативні, критичні думки, копир-сання в собі. А ми знаємо, як важко очистити поле від бур’янів — їх треба постійно виполювати. Культурні рослини потребують ще більшої уваги — догляду, підживлення, поливання, розпушування землі. У людей почасти не вистачає терпіння. Кидають справу на півдороги, мовляв, “Усе це дурниця, нічого з цього не вийде”. Є в нашій природі таке: “Якщо не виходить, значить воно погане і я не вчитимусь цьому далі”. Вийде!
*Згадай всі свої негативні думки і напиши їх. (Я невдаха, у мене нічого не вийде. Я захворію, хвороба вже починається. Я ніколи не вилікуюсь. Зі мною ніхто не хоче знатися. Мене ображають.) З правого боку аркуша навпроти кожної негативної напиши прямо протилежну, позитивну думку, яка допомагає. (Я одужую. У мене все чудово виходить. Я почуваюся добре, довкола мене збирається все хороше, здорове. У мене все буде добре…) Ти сам маєш знайти для себе особливо влучне, переконливе саме для тебе слово. Зроби з цих записів “шпаргалку” розміром з календарик, носи із собою в гаманці. Як тільки стресова ситуація — постійно по багато разів перечитуй. Сформуєш навичку і побачиш, який чудовий буде результат.
*Можеш візуально уявити собі, як зачинилися двері, за якими лишився клубок поганих проблем, а в тебе в руці зосталася всього лиш ниточка, що тягнеться з-під тих дверей. Тоді уяви, що ти дістав ножиці, відрізав цю ниточку й емоційно з тією проблемою (клубком проблем) розпрощався. Скажи собі “Стоп! Я тут і тепер” і почни роздивлятися прекрасні, і не дуже, миттєвості життя. І все почне ставати на свої місця. Почнеш розуміти: речі, які ти знецінюєш, насправді важливі й цінні. І якщо порівняєш себе з тими, хто не має того, що маєш хорошого ти, то твої переваги — в тому, що можеш подарувати радість іншим.
Корисні поради для розвитку позитивного мислення
*Як ми можемо “помацати” невидиме? Через наслідки.
Ось чому кажемо: робота з власною уявою дає видимий, матеріалізований результат. “Позитивне й негативне мислення” притаманне всім людям. Експеримент із онкохворими засвідчив, що людина на будь-якому етапі життя може взяти те, що з нею відбувається, в “свої руки” і вийти з хворобливих станів методами, доступними кожному. Ефективно і без фінансових затрат.
*Якщо бачиш, що зациклився на негативних думках, скажи собі “Стоп!” Спробуй уявити вимикач із двома кнопками, вимкни ту, яку умовно позначив “негатив” (у якому ти перебуваєш), і ввімкни ту, котру позначив “позитив”. Якщо в тебе добра візуальна уява, це має спрацювати. А ні, спробуй вийти із стану самокопання на урівноважений за допомогою дихання. (Можна “видихнути” всі свої втоми і реально вдихнути стільки кисню, скільки потрібно, аби наповнити себе для доброго самопочуття. На рахунок один — вдихаєш, на один-два видихаєш.)
ПОГОВОРИМО ПРО РОЗВИТОК ПАМ'ЯТІ
Часто доводиться чути від батьків скарги на те, що в їхньої дитини погана пам'ять, їй дуже важко вдається розучування віршів, пісень, будь-якої інформації.
Чи можна щось зробити для розвитку пам'яті?
Перш за все необхідно розповісти про особливості пам'яті першокласників. Важливо знати, що дитині шестирічного віку значно легше запам'ятовувати те, що супроводжується наочністю — тобто, коли ви показуєте ілюстрації, картинки, малюнки. Крім того, легше вдається запам'ятовування, якщо розучування відбувається мимоволі, непримусово, за власним бажанням дитини. Довільність психічних процесів у дітей сформована недостатньо, тому і сконцентрувати зусилля на запам'ятовуванні дитині значно важче, ніж дорослому.
Добре, якщо створюється ігрова ситуація, або дитина виконує якісь практичні дії, рухається. Також слід знати, що пам'ять у дошкільнят короткочасна — тобто дитина досить швидко забуває те, що вивчила, якщо ця інформація не повторюється.
Розвивати й зміцнювати пам'ять можна й варто.
Але при цьому слід дотримуватись таких правил:
• ніколи не кажіть дитині (або при дитині), що в неї погана пам'ять. Навпаки, хваліть, бо віра у свої сили додає впевненості в собі і збільшує бажання займатися;
• робота з розвитку пам'яті не повинна мати примусовий, нав'язливий характер, заважати грі, спілкуванню з іншими дітьми, відбуватись замість
прогулянок, оздоровчих заходів;
• намагайтесь зробити цю діяльність цікавою для дитини, придумуйте ігрові сюжети, ситуації, що потребують напруження уваги і пам'яті.
Наприклад: «Нагадай мені, будь ласка, щоб я не забула», «Запам'ятай, скільки олівців ми залишили...» тощо;
• поспостерігайте, чи не помиляєтесь ви: можливо, дитина добре запам'ятовує те, що її цікавить, що відбувається в грі, супроводжується наочністю;
• при заучуванні підбирайте відповідні картинки, ілюстрації, пропонуйте дитині схематично зобразити предмети, про які йдеться, в повторі, на папері, в рухах тощо; дотримуйтесь правил повторення — через короткий проміжок часу, але без авторитарного нав'язування;
• використовуйте зручні ситуації, щоб пограти з дитиною в цікаві ігри, що сприятимуть розвитку пам'яті. Наприклад, такі.
Вправа «Повтори за мною»
Один гравець називає слово (скажімо, «кіт»). Другий повинен повторити це слово і додати своє («кіт», «стіл»). Перший гравець називає ті слова, що вже названі, і знову додає слово («кіт», «стіл», «морква»). Гра триває, доки один з гравців не зробить помилку.
Вправа «Буріме»
Дорослий пропонує дитині придумати віршика. А для цього спочатку складаємо пари слів, що римуються. Один гравець каже: «сонце», другий пропонує просту риму, скажімо, «віконце». Після цього 2—3 пари римованих слів складаються в невеличкий віршик. Поступово кількість римованих пар слів збільшується.
Вправа «Пари слів»
Називаєте дитині пари слів, пов'язані за смислом. Скажімо, стіл — чашка, стілець — кішка, дівчинка — сукня, хлопчик — машина, тарілка — суп та ін.
Після цього називаєте лише перше слово і просите малюка сказати друге.
Ускладнення може полягати в тому, що кількість пар збільшується і смислові зв'язки стають дедалі більш віддаленими.
Вправа «Сірники»
Для гри використовуються сірники або лічильні палички. Дорослий з висоти 10— 15 см кидає на стіл 2—3 палички. Пропонує дитині роздивитися, як вони розташовані одна щодо одної, та зобразити це розташування на папері або викласти так само інші палички. Поступово кількість сірників (або паличок) збільшується.
Вправа «Повтори оплески»
Дорослий плескає в долоні, вистукуючи певну ритмічну фразу. Дитина уважно слухає, після чого відтворює її. Ритмічні фрази повинні бути короткими і чіткими. Дорослий з дитиною можуть мінятися ролями.
ПАМ'ЯТАЙТЕ, що пам'ять дитини тісно пов'язана з мисленням, увагою, уявою. Тому не сконцентровуйтесь лише на розвитку пам'яті, дбайте про загальний інтелектуальний розвиток малюка.
Секрети успішних людей
(поради психолога)
Кожна людина у світі бажає бути успішною та щасливою, мати багато грошей, хороші відносини і прекрасне самопочуття. Але, на жаль не всі розуміють, як налагодити свою долю і виправити свій життєвий сценарій. Багато хто просто не вірить в себе і в свої сили. Вони опускають руки і упокорюються зі своїм жалюгідним становищем. Більшість людей думають, що від них нічого не залежить. І це їхня велика помилка. Насправді кожна людина може змінити своє життя і добитися успіху. Потрібно взяти відповідальність і почати діяти, долаючи будь-які перешкоди на своєму шляху.
Як змінити своє життя?
1. Позитивне мислення
Успішні люди відрізняються від невдах здатністю мислити позитивно. Вони налаштовують себе на найкраще. Вони програмують свою свідомість на багатство і досягнення будь-яких своїх цілей. Вони обертаються в атмосфері позитивних емоцій.
Як навчитися позитивного мислення?
Для того, щоб освоїти позитивне мислення слід використовувати три ефективні техніки - подяка, візуалізація та афірмації. Слід якомога рідше перебувати серед негативних людей, від яких виходять флюїди невдоволення і заздрість. А також звести до мінімуму перегляди, новини та жорстоких фільмів. Замість цього краще насолодитися чудовою комедією або цікавою книжкою. А ще краще погуляти на свіжому повітрі.
2. Стійкість до стресів
Успішні люди мають владу над своїми емоціями. Вони не дозволяють всіляким дрібницям зіпсувати їм настрій. Вони не дозволяють своїй нервовій системі розхитатися і вичерпати всі ресурси. І вам теж слід навчитися управляти стресом. Це одне з важливих складових успіху.
Як керувати своїми стресами?
Є багато способів для підвищення стресостійкості, наприклад, аутогенне тренування або дихальні вправи.
3. Якості успішної людини, необхідні для досягнення мети.
Для того, щоб домогтися успіху потрібно розвивати у своїй особистості певні якості. До них відносяться самодисципліна, цілеспрямованість, оптимізм, терпіння, впевненість. Так само важливо стан пристрасті. Успішні люди закохані у свою справу. Тому дуже важливо займатися тим, чим вам подобатися. І вибирати свої життєві цілі виходячи зі своїх дійсних бажань, які вам диктує ваше серце, а не суспільство, в якому ви живете.
Як знайти ціль в житті?
Для того, щоб виявити свої цілі, потрібно знайти вільний час, такий, щоб вам ніхто не заважав. Розслабитися і задати собі наступні питання: «Чим я хочу займатися? Що мені подобається? У чому моє призначення?» Записати всі відповіді на заздалегідь підготовленому аркуші паперу. І, виходячи з написаного, розробити план досягнення своїх цілей. І ДІЯТИ, йти вперед, назустріч до своєї мрії.
ЯК КРАЩЕ ЗАПАМ’ЯТАТИ МАТЕРІАЛ
«Метод локальної прив’язки», або «метод місць» полягає в побудові для кількох об’єктів, що запам’ятовуються, другого ряду – опорного, який складається з добре знайомих об’єктів, або таких, що легко запам’ятовуються. На практиці таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у квартирі, будинків на вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, щоб зіставити з ними елементи ряду, який треба запам’ятати.
Такий спосіб полегшення запам’ятовування давній – понад дві тисячі років: є навіть легенда про те, як він виник.
Одного разу поет Сімонід був у гостях. Раптом його викликали у невідкладний справі. Як тільки він вийшов за поріг будинку, стався потужний підземний поштовх, - будинок, де він щойно бенкетував, розвалився, і всі гості виявилися похованими під уламками.
Родичі не могли розпізнати нікого із загиблих. Тоді Сімонід подумки уявив план приміщення, де проходив бенкет. Відразу в його пам’яті ожила картина, він згадав, де хто сидів, і вказав, які останки кому належали.
Відомо, що згодом систему локальної прив’язки використовували Цицерон, Джордано Бруно та багато інших видатних людей.
Психологія успіху: як досягти поставленої мети
Так часто буває в житті : ви усвідомлюєте всю важливість справи, але
вам не вистачає бажання та енергії працювати. Психологічними термінами це означає, що у вас низька мотивація до діяльності. Як досягти високої мотивації самими мінімальними зусиллями? Саме про це поради психолога.
1. ЗМІНІТЬ СВОЄ ВІДНОШЕННЯ ДО ПОМИЛОК.
Дуже важливо позитивно відноситись до можливих помилок. Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Дуже багато людей панічно бояться можливих невдач, а причиною може бути виховання: занадто суворі та авторитарні батьки, які наказували дитину за будь-яку провину та подавляли її ініціативу. З роками страх бути наказаним батьками трансформувався в страх бути наказаним керівництвом. Постійно боячись зробити помилку, така людина стає пасивною, безініціативною в своїй професійній діяльності. В той же час активні люди допускають більшу кількість помилок , але разом з тим частіше досягають успіху. Помилок і невдач не потрібно боятись, над ними необхідно працювати, тому що вони дуже корисні як матеріал для самовдосконалення і стимул до діяльності.
- подумайте і запишіть свої вислови, які виражають позитивне відношення до невдач та помилок і перспективу їх подолання. Їх можна використовувати для підтримки своєї мотивації;
- придумайте декілька варіантів девізів, котрі б допомогли вам позитивно реагувати на власні помилки та невдачі;
- Якщо ви нещодавно ( або раніше) пережили невдачу – ретельно проаналізуйте її. Подумайте над способами її вирішення. Визначте, які ваші навички та здібності недостатньо розвинуті і потребують вдосконалення. Подумайте над методами, які будете використовувати, працюючи над розвитком певних навичок та здібностей.
2.ОЖИВІТЬ ПРИЄМНІ СПОГАДИ.
- згадайте той свій період в житті, коли вам щось вдалося добре зробити. Що саме і чому так легко вдавалось вам тоді? Чому не вдається зробити щось зараз?
- згадайте конкретний успішний епізод і спробуйте знову пережити його в деталях.
- Спробуйте відтворити приємні спогади з інших епізодів. Спробуйте порівняти свої почуття. Що заважає вам відчути схожі почуття зараз?
- Спробуйте викликати ці почуття тепер і перенести їх на той вид діяльності, який ви запланували виконати. Пов’яжіть свої попередні успіхи зі своєю сьогоднішньою метою.
- Спробуйте скласти текст для самонавіювання, який можна буде перечитувати та підтримувати свою мотивацію в подальшому. Це можуть бути фрази типу :
“Я вірю в себе”;
“Я твердо знаю, чого хочу досягнути”;
“Я не стану відмовлятися від справи після першої невдачі”;
“Я обов’язково досягну успіху”;
“Успіх залежить від моїх зусиль і бажання досягнути його”;
“На мою мрію ніщо не вплине”.
3.СТВОРІТЬ СИТУАЦІЮ УСПІХУ.
Якщо ви поставили перед собою мету, над нею необхідно працювати довго та клопітливо не один місяць. Щоб слідкувати за своїми досягненнями сьогодні, необхідно знайти критерії, за якими можна було б оцінити навіть незначне просування до мети. Зафіксувати зміни досить важко, коли загальна мета не конкретизується, і коли не розписані конкретні проміжні завдання. Концентрувати потрібно свою увагу не на кінцевій меті, а на цих проміжних завданнях. Тоді і життя виглядає веселіше і працювати набагато легше .Сума досягнень і успіхів поступово накопичується, а разом з нею зростає ступінь поваги і бажання досягти більшого. Навіть невеликий мінімум з того задуманого, як виконане, можна і потрібно переживати , як великий успіх. “Секретна технологія” створення ситуації успіху може бути такою:
- людина здатна надихати себе на будь-яку діяльність, навіть якщо немає ніякого бажання працювати, але є усвідомлення важливості справи. Прийомами натхнення до діяльності можуть бути : душевне прохання, логічний аргумент, безапеляційний наказ, емоційний заклик або нецензурний вислів ( все залежить від вашої індивідуальності).
- Розбийте кінцеву мету на ряд конкретних проміжних етапів і усвідомте важливість кожного етапу. Перерахуйте конкретні етапи досягнення мети і поставте собі за мету досягнути їх.
- Визначте кількісні та якісні показники, за якими ви могли б фіксувати навіть незначні позитивні зрушення в роботі.
- Не забувайте хвалити себе за те, що досягли навіть найменшого успіху. Можете себе нагородити. Який приз ви собі вигадали?
Хочеться дати об’єктивні рекомендації для тих, хто прагне самовдосконалюватись і досягати життєвих успіхів:
Зосередьтесь на плануванні шляху досягнення мети, адже план – це і є мрія, скрупульозно та детально наближена до дійсності.
Вчіться тримати себе в руках, це стане результатом душевної рівноваги та повноцінного спілкування, більш успішного, чим при спонтанному виявленні почуттів.
Дорожіть спілкуванням з тими людьми, кому ви приємні та симпатичні, хто готовий стимулювати ріст вашої самооцінки, і постарайтесь звести до мінімуму спілкування з тими , хто вам неприємний. Подобатись всім неможливо, зате можливо вибирати з ким мати справу і до чиїх порад прислухатися.
Тверезо проаналізуйте свої слабкі та сильні сторони і пам’ятайте: самоповага, не підкріплена повагою оточуючих, нічого не варта. Лише продемонстровані вами досягнення на ділі заслуговують похвали зі сторони тих, чию думку ми цінуємо. І лише тоді адекватна, здорова самооцінка складеться не з емоцій, а з фактів.
Навчіться цінувати свій будь-який стан душі і отримувати з нього максимум користі ( постійна життєрадісність – недосяжна утопія, а сигнали тривоги та боязні чогось невідомого нерідко можуть слугувати попередженнями).
.